Департамент освіти і науки
Дніпропетровської обласної державної
адміністрації
Відділ
освіти Криворізької районної державної адміністрації
|
Навчальна програма
народознавчого гуртка «Берегиня»
для учнів 7-8 класів
|
вчитель української мови та літератури, керівник
народознавчого гуртка
КНЗ «Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1
імені
Т.Г.Шевченка»
Вічканова Любов
Кіндратівна
|
Укладач:
Вічканова
Л.К.
|
учитель української мови та літератури, спеціаліст
вищої категорії, «учитель-методист» Комунального навчального закладу
«Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»
|
|
Рецензенти:
Кривошея
М.М.
Стукаленко
Н.В.
|
методист Комунальної установи «Криворізький
районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
учитель української мови та літератури,
спеціаліст вищої категорії, «учитель-методист» Комунального навчального
закладу «Лозуватська ЗШ І-ІІІ ступенів №1 імені Т.Г.Шевченка»
|
Навчальна програма народознавчого
гуртка «Берегиня» для учнів 7-8 класів – село Лозуватка,
Криворізький район, 2015 р., 19 с.
У даній методичній розробці представлено авторську
програму роботи народознавчого гуртка «Берегиня». Програма розрахована на учнів
7-8 класів. Також запропоновано розробки декількох занять гуртка.
Дану програму можна використовувати керівникам
народознавчих гуртків, а розробки занять будуть також корисними класним
керівникам, вчителя української мови та літератури та всім, хто цікавиться
українськими звичаями.
Схвалено науково-методичною радою Криворізького
районного науково-методичного кабінету
ЗМІСТ
І. Пояснювальна записка………………………………………………...……………..4
ІІ. Програма народознавчого гуртка «Берегиня» для учнів
7-8 класів……………..6
ІІІ. Розробки гурткових занять з учнями……………………………………………...8
Використана література………………………………………………………………19
І. Пояснювальна записка
У Концепції
громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності,
розробленої Міністерством освіти і науки України вказано, що виховання
громадянина в державі має бути спрямоване передусім на розвиток патріотизму,
тобто любові до свого народу, його віросповідання, до його історії, до України,
виробленні активної життєвої позиції. І найефективнішими у формуванні
громадсько-активної особистості справжнього патріота України є заняття з
народознавства.
Актуальність даної
програми полягає в тому, що молоде покоління не має чіткого розуміння основних
постулатів християнської віри, не завжди може пояснити зміст основних
християнських свят, мало знайоме з головними святинями свого краю; орієнтоване
на прагматизм, споживацтво; у дитячому середовищі збільшуються прояви таких
негативних явищ, як суїциди, наркоманія, алкоголізм, жебрацтво.
У процесі
підготовки до відзначення цієї знаменної події, окрім інформування учнів про
причини та умови прийняття християнства нашими предками (вони знають про це з
уроків історії та літератури) слід подбати про розширення знань школярів про
основи християнського віровчення, ознайомлення їх з основними християнськими
святами, з головними святинями краю, з храмовою архітектурою, з культурою
поведінки в храмі, зі святими рідної землі: рівноапостольними князями
Володимиром та Ольгою, святими мучениками Борисом та Глібом, святими Іллею
Муромцем, лікарем-чорноризцем Агапітом.
Педагоги
повинні пояснити, що це реальні історичні постаті, святість життя котрих
засвідчена нетлінними мощами. Їх життя – це зразки для наслідування, мудрості,
жертовності, милосердя, безкорисного служіння людям. Раніше саме на «Житіях
святих», (укладених святителем Демитрієм Ростовським) виховували своїх дітей,
читаючи їх вечорами в колі сім’ї. Ця книга була надзвичайно популярною в народу.
Розповідаючи
про життя князя Володимира, керівнику гуртка більше уваги треба приділити
змінам у його вчинках, способі життя після прийняття хрещення, причинах
шанування його серед народжу та його прославлення церквою, як рівноапостольних
братів Кирила та Мефодія, про роль книги, діяльність князя Ярослава Мудрого,
про перші руські школи.
У своїй
роботі керівник гуртка може використати фільми: «Сказання про Хрещення Русі»
режисера Валерія Бабича, «Хрещення Русі – найперше свято Вітчизни», «І буде
слово» телекомпанії «Глас».
Отже, метою народознавчого гуртка є:
ü збагачення духовного світогляду школяра;
ü формування національної свідомості;
ü виховання любові до рідної землі.
Завданням програми визначено:
§ розширити знання учнів про умови і причини прийняття
християнства;
§ збагатити знання школярів про основи християнського
віровчення;
§ ознайомити їх з основними християнськими святами,
головними святинями краю, з храмовою архітектурою, з культурою поведінки у храмах
та громадських місцях;
§ збагатити знання про святих мучеників та їх роллю в
історії держави.
Спрямованість програми:
Ø народознавча;
Ø культурологічна;
Ø художньо-естетична
Принципи роботи:
§ доступність;
§ культуро відповідність;
§ науковість;
§ зв'язок з життям.
Використовуються наступні форми
роботи:
ü індивідуальна робота;
ü групові заняття;
ü дослідження;
ü бесіди;
ü світлини;
ü інтерв’ю;
ü екскурсії та експедиції;
ü віртуальні мандрівки.
Основні завдання програми полягають
у формуванні таких компетентностей:
1.
Пізнавальна компетентність:
знайомитися з пам’ятками історії і культури, фольклором, усною народною
творчістю, формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу.
2.
Практична
компетентність: уміння проводити екскурсії в світлиці «Берегиня», оформляти
виставки робіт.
3.
Творча
компетентність: уміння оформляти матеріал світлин, створювати презентації,
проекти, систематизація зібраного матеріалу, участь у експериментальній,
пошуковій та дослідницькій роботі.
4.
Соціальна
компетентність: здатність до співробітництва, соціальна активність, виховання
культури спілкування, збереження та примноження культури, звичаїв, традицій
українського народу, повага до людей, формування позитивних якостей,
емоційно-вольової сфери (самостійність, колективізм, ініціативність,
відповідальність, виховання доброзичливості, вміння працювати в колективі).
Термін реалізації програми гуртка
розрахований на один рік навчання для учнів 7- 8 класів. Заняття проводяться щотижня (дві
години на тиждень, всього 68 годин)
Прогнозовані результати:
За період роботи гуртка учні
повинні знати:
·
історію основних
християнських свят;
·
народні звичаї та
традиції українського народу;
·
класифікацію
моральних чеснот християнина;
·
причини та умови
прийняття християнства нашими предками;
·
основи
християнського віровчення та біблійських заповідей;
·
історію створення
слов’янської азбуки;
·
життя і діяння
руських князів та святих великомучеників;
·
найважливіші
християнські пам’ятки України та церковні споруди рідної місцевості;
·
роль мистецтва в
українських традиціях.
За період роботи гуртка учні
повинні вміти:
Ø жити за загальнолюдськими моральними нормами;
Ø оцінювати естетичну якість християнських пам’яток;
Ø користуватися обрядовими народним та християнським
календарями;
Ø поважати гідність віруючих людей будь-якого
віросповідання;
Ø використовувати знання про культові споруди та історичні
пам’ятки у подальшому житті;
Ø систематизувати, узагальнювати та впорядковувати набуті
знання (дослідницька робота, проекти, написання рефератів, розвідок).
ІІ. Програма народознавчого гуртка «Берегиня» для учнів
7-8 класів
|
№
|
Зміст матеріалу
|
К-сть годин
|
|
І. Вступ.
|
2
|
|
|
1
|
Зміст і завдання роботи
гуртка.
|
1
|
|
2
|
Походження назви «Україна»,
«Київська Русь».
|
1
|
|
Тема 1. Історія
християнства.
|
6
|
|
|
3
|
Християнізація українського
народу і спроби духовного визволення.
|
1
|
|
4
|
Християнство за перших
руських князів.
|
1
|
|
5
|
Хрещення Русі Володимиром
Святим.
|
1
|
|
6
|
Святі рідної землі:
рівноапостольні князі Володимир і Ольга; святі мученики Борис і Гліб; святі
Ілля Муромець, лікар-чорноризець, лікар Агапіт.
|
3
|
|
Тема 2. Духовний світ українців
|
9
|
|
|
7
|
Священна книга християн.
Сторінками Божого слова.
|
2
|
|
8
|
Основа християнського
світогляду.
|
1
|
|
9
|
Духовний світ українців;
народний світогляд.
|
1
|
|
10
|
Світоглядні філософські
категорії: віра, добро і зло; прекрасне і потворне (у традиційному народному
трактуванні).
|
1
|
|
11
|
Поняття про національний
морально-етичний ідеал.
|
1
|
|
12
|
Наш рід. Ми християни.
|
1
|
|
13
|
В чому полягає суть хрещення?
Що означає таїнство хрещення? Хрещені батьки.
|
1
|
|
14
|
Трудові, церковні, державні
свята, їх смислове навантаження.
|
1
|
|
Тема 3. Історичний розвиток руських шкіл.
|
6
|
|
|
15
|
Святі рівноапостольні Кирило і Мефодій, учителі
слов’янські.
|
1
|
|
16
|
Створення слов’янської азбуки.
|
1
|
|
17
|
Діяльність князя Ярослава Мудрого.
|
1
|
|
18
|
Перші руські школи, роль книги.
|
1
|
|
19
|
Історичний розвиток російської та української мов.
|
1
|
|
20
|
Поняття «рідна мова»
|
1
|
|
Тема 4. Основні християнські свята
|
28
|
|
|
21
|
Церковний рік. Рухомі і
нерухомі свята.
|
1
|
|
22
|
Різдво Христове – 7 січня.
Обрядові страви.
|
1
|
|
23
|
Богоявлення, Хрещення
Господнє
|
1
|
|
24
|
Стрітення Господнє
|
1
|
|
25
|
Благовіщеня Пресвятої
Богородиці
|
1
|
|
26
|
Вербна неділя, або Входження
Господа в Єрусалим. Народні прикмети. «Не я б’ю, верба б’є…»
|
1
|
|
27
|
Свята Паска, або Воскресіння
Господа нашого Ісуса Христа. Народні звичаї.
|
1
|
|
28
|
Народні ігри й дозвілля
(дітей, підлітків, юнацтва)
|
1
|
|
29
|
П’ятидесятниця. Трійця.
Зішестя святого духа на апостолів. Повір’я отчого подвір’я.
|
1
|
|
30
|
Преображенія Господнє (Другий
Спас). Звичаї християн.
|
1
|
|
31
|
Перекази про Успіння Божої
Матері
|
1
|
|
32
|
Святкування Різдва Богородиці
(Друга Пречистая). Праведність і добропорядність батьків: Іоакима і Анни.
|
1
|
|
33
|
Свято Воздвиження є славне
торжество чесного і животворящого Христа Господнього. «На Здвиження земля
двинеться ближче до зими»
|
1
|
|
34
|
Введення у храм Пресвятої
Богородиці. Давні звичаї серед дівчат.
|
1
|
|
35
|
День святих Мучениць Віри,
Надії, Любові та матері їхньої Софії. Історія життя вдови-християнки Софії.
|
1
|
|
36
|
Покрова Пресвятої Богородиці.
Народні прикмети.
|
1
|
|
37
|
Історія українського
козацтва.
|
1
|
|
38
|
Біблійні перекази про Святу
Великомученицю Катерину. Народні обряди та традиції.
|
1
|
|
39
|
Народні звичаї і обряди в
день пам’яті Андрія Первозванного. Кусання калити.
|
1
|
|
40
|
Біблійні перекази про Святого
Миколая. Народні легенди та перекази про Святого Миколая. Веселе народне свято.
Захисник рибалок. Дітям роздає подарунки.
|
2
|
|
41
|
Найменування Господнє. Новий
церковний рік Василія Великого. Щедрий вечір. Народна обрядовість.
Літературна сторінка.
|
3
|
|
42
|
Моральні чесноти християнина.
Класифікація християнських моральних чеснот. Божі чесноти: віра, надія,
любов.
|
1
|
|
43
|
Хліб у святах та обрядах.
Обрядове печиво. Обрядова, святкова їжа. Пости. Символи та атрибути свят
(стрічки, вінки, рослини, дерев’яні калатала, зірки).
|
2
|
|
44
|
Свята і традиції на
пошанування природи, землі-годувальниці.
|
1
|
|
Тема 5. Храми духовності.
|
14
|
|
|
45
|
Українські християнські
традиції та елементи сакрального мистецтва.
|
1
|
|
46
|
Визначні архітектурні
церковні пам’ятки України.
|
1
|
|
47
|
Церковні споруди села
Лозуватки. Екскурсія до церкви Святого Миколая Чудотворця.
|
1
|
|
48
|
Церковні споруди села
Лозуватки. Екскурсія до Спасо-Преображенського храму.
|
1
|
|
49
|
Християнство у образотворчому
мистецтві.
|
1
|
|
50
|
Християнство у музиці.
Духовний гімн України «Боже великий єдиний»
|
1
|
|
51
|
Фольклор, пов'язаний зі
святами та обрядами.
|
1
|
|
52
|
Християнство в літературі. Їх
надихало Святе Слово.
|
1
|
|
53
|
Твори Т.Г. Шевченка на
біблійну тему: «Сон», «Притча про блудного сина»
|
1
|
|
54
|
Християнство в літературі. Біблійні
образи в творах Івана Франка: «Притча про терен», «Мойсей» (уривки)
|
1
|
|
55
|
Християнство в літературі.
Християнська тематика творів Лесі Українки «Лісова пісня».
|
1
|
|
56
|
Сучасна література і
християнська тематика. Павло Тичина поезія «Весна», Максим Рильський «Рукам
трудящим слава», М. Сингаївський «Мечі та струни»
|
1
|
|
57
|
«Звичаї», «Вірування»,
«Віра», «Обряд», календарна і родинна обрядовість.
|
1
|
|
58
|
Народні ігри й дозвілля
дітей, підлітків і юнацтва
|
1
|
|
Тема 6. Поняття про духовні сили
|
4
|
|
|
59
|
Віра у безсмертя душі та
надприродні властивості деяких явищ, предметів і речей.
|
1
|
|
60
|
Анімізм, фетишизм і пантеїзм.
Тотеми, культ вогню, води і землі.
|
1
|
|
61
|
Слов’янська міфологія.
Домовик, Водяник. Русалки, Чорт, Перелесник.
|
1
|
|
62
|
Слов’янська міфологія. Берегиня.
|
1
|
ІІІ. Розробки гурткових занять з учнями
Заняття 28
Тема: Народні ігри й дозвілля дітей
Мета: Відроджувати
культурні цінності нашого народу; виховувати моральні та вольові якості дітей,
любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу.
Епіграф
Як дитина бігає і грається, так її здоров’я усміхається.
(народна творчість)
Перебіг заняття
Вправа. Я
люблю…
Мета:
активізувати увагу гуртківців
Інформаційне
повідомлення
Народна гра
– одне із культурних надбань українського народу, яке відображає характер,
темперамент, почуття, побут та звичаї українців. Наші предки жили в гармонійних
зв’язках із природою і їх господарські заняття та світогляд єдналися з явищами
природи.
Вони щиро
вірили, що є такі боги, які правлять світом, і особливо шанували тих, від кого
сподівалися добра та щастя. Прихід весни зустрічали веснянками (гаївками), в
яких тісно поєднувались хорові пісні з іграми й танцями. Поворот Сонця з літа
на осінь знаменувало свято Івана Купала - день «великого очищення вогнем». Ігри
присвячувались Матері-Землі, богу, який посилає грім і блискавку, - Перуну,
богу сонця - Ярилі. Уславлення божеств піснями, танцями та іграми мало під
собою практичну основу - задобрити оточуючу природу й таким чином забезпечити
собі достаток і благополуччя.
Із часом
обрядові дійства наших предків утратили своє ритуальне значення й від них
лишились тільки молодіжні та дитячі забави. Будь-які зібрання дорослих і дітей
супроводжувались ігровою діяльністю, найбільш поширеними різновидами якої були
біг, скачки, стрільба з лука, кулачні бої, метання спису, а жінки та діти
водили хороводи. Участь у грі дозволяла людині відійти від проблем повсякдення,
запобігала виникненню сумніву й недовіри до своїх сил.
Вправа «Асоціативне гроно»
|
Почуття
|
|
Культура
|
|
Здоров’я
|
|
Історія
|
|
Рух
|
|
Народ
|
|
Загартування
|
Інформаційне
повідомлення
Народні ігри
поділяються на сюжетні та безсюжетні. Великої, середньої та малої рухливості.
Значну групу
ігор складають сезонно-обрядові ігри. У давні часи такі ігри проводилися у
певні пори року, у дні календарних свят і супроводжувались обрядовими піснями
та хороводами. Деякі з них починались магічними звертаннями-закликами до сил
природи, птахів.
Календарні ігри та забави українців
|
Пора року
|
Назва свята
|
Народні ігри та фізичні вправи
|
|
Весна
|
Явдоха, Теплий Олекса
|
"Заплітати Шула", "Та це ж весна", "Іде, ще
дід", "Гляньте, діточки", "Унадився журавель",
"Журавель", "У довгі лози"
|
|
Благовіщення
|
"Кривий танець", "Подоляночка",
"Білозорчик-Білоданчик", "Воробчик",
"Перепілонька", "Мости", "Воротар",
"Царенко", "Щітка", "Мак", "А ми просо
сіяли", "Жук-жучок", "Зельман","Наяву я,
навчу"
|
|
|
Великдень
|
"Довгі лози", "Боротьба", "У короля",
"Великодній дзвін", "Просо", "Стовп",
"Коструб", "Цурка", "Чаклун",
"Набитки", "У війну", "Боротьба на лопатки",
"Боротьба без рук - грудьми",
"Боротьба навколішки", "Боротьба лежачи",
"Навипередки-уперегони"
|
|
|
Проводи
|
"Лопатки", "Бирки", "Кучі",
"Заєць", "Стільчик", "Носа",
"Сорока", "Мила", "Білиця", "Сало
тягнути", "Двірник і джура", "Жмурки", "Позич
мені стільчик", "Шукайло-сосокало", "Зв'язаний
встане", "Тягнуть дуба", "Король і війт",
"Ангілеквигнут", "Бука тягнуть", "Кота тягнуть"
|
|
|
Лука ("Красна гірка")
|
"Горю-дуба", "Ляля", "Віночок",
"Міст", "Ріпка", "Петрушка", "У залізного
ключа", "У вовка"
|
|
|
"Вулиці"
|
"Вінок", "Зайчик", "Вербова дощечка",
"Огірочки", "Горошок"
|
|
|
Юрія
|
"Веснянки і гаївки", "Верхова їзда", "Метання",
"Загартування росою", "Хороводи", "Кидання грудок
землі"
|
|
|
Літо
|
Трійця
|
"Тополя", "Водили Куста", "Похорон Ярили", "Дуба", "Горю-дубом",
"Проводи русалок"
|
|
Івана Купала
|
"Стрибки через вогонь", "Водити відьму",
"Біг", "Купання"
|
|
|
Петра і Павла
|
"Ворона", "У коня", "Дзвіночок",
"Коромисло", "Яструб", "У колдуна", "До
цілі", "Латка", "У цурки-палки",
"Циганка", "У скраклі", "Бабак","У
шуляка", "Перепелиця", "Блудько",
"Щенята", "Трампижа", "Смик"
|
|
|
Іллі
|
"В'язання бороди", "Жнива", "Ой у полі
жито", "Передай іншому", "Веребей",
"Гречка"
|
|
|
Маковея
|
"Гуси", "У гусей", "Король",
"Квач", "Барвінок", "Сірий вовк", "У
грушки", "Просо", "Оса", "Птиці"
|
|
|
Осінь
|
Успіння
|
"У бобра",
"Грибок", "Кози", "Мисливці і зайці",
|
|
"Гарбуз", "Зайчик", "Вуж",
"Яструб", "Дуб"
|
||
|
Парубочі громади
|
"Жмурки", "Долоні", "Згинати сухого вовка",
"Верни-голова", "Вкрасти сало", "Боротьба без рук -
грудьми", "Боротьба навколішки", "Боротьба лежачи"
|
|
|
Дівочі громади
|
"Чернушко-душко", "Любко", "Чадо",
"Поїхав Іван за Дунай по дівку", "По улиці широкій"
|
|
|
Покрова
|
"Кулачі бої", "Запорожець на січі", "Мур",
"Чорний лицар", "Козак"
|
|
|
Вечорниці
|
"Панас", "Шута", "Хустина",
"Сусідка", "Долоні", "Нічки"
|
|
|
Зима
|
Катерини
|
"Ігри - гадання", "Закликання долі",
"Жмурки", "Чіт чи лишка", "Чарочка"
|
|
Андрія
|
"Калита", "Парубочі пустощі", "Метання"
|
|
|
Різдво
|
"Танці", "Ковзання по льоду", "Катання на
санчатах, крижинах і ковзанах", "Гойдалки"
|
|
|
Новий рік
|
"Коза", "Меланка", "Сніжки",
"Булка", "Борюкання на снігу", "Катання великих
снігових куль з гір", "Громак-свиня"
|
|
|
Водохреща
|
"Кулачні бої", "Катання на конях", "Змагання
вершників"
|
|
|
Стрітення
|
"Тягти бука", "Чий батько дужчий",
"Перетяжка", "Буряк"
|
|
|
Масляна
|
"Ніжкові заговіни", "Колодка", "Катання з
гір"
|
Протягом річного
циклу календарних свят наші предки виконували різноманітні рухливі ігри та
забави. Ігрова діяльність відділяла людей від повсякденного життя, створюючи
атмосферу піднесеності, радості і добра.
Характерною особливістю ігор є комічний елемент, що надав їм особливого
змісту. Ігрові дії супроводжувалися підвищенням фізичних і душевних сил людей,
приносили радість і відпочинок.
Наші далекі предки мали анімістичний світогляд, за яким
тварини, рослини, предмети поряд з тілесною природою мають душу. Фольклорні та
писемні пам'ятки показують, що давні слов'яни вшановували гаї, озера, колодязі.
Це вшанування проводилося у формі певних обрядових дій, які мали чітко
визначену мету. Відповідно до різних об'єктів природи, пір року і трудових
процесів виконувались різні рухи, танці, фізичні вправи.
Магічне значення народних ігор та фізичних вправ у
календарній обрядовості українців.
|
Назва
фізичних вправ
|
Магічне значення
|
Свято
|
|
Стрибки
|
-
очищення людини;
-
пророцтво на подружнє життя
-
сприяння росту рослин
-
зміцнення здоров'я
|
Івана Купала
|
|
Перекиди, качання
|
-
підвищення врожайності землі;
-
сприяння вагітності жінок;
-
зміцнення здоров'я
|
Юрія
|
|
Метання
|
-
підвищення врожайності землі;
-
сприяння росту рослин;
-
зміцнення здоров'я;
-
пророцтво на подружнє життя;
-
чарування на майбутній врожай
|
Різдво
|
|
Гойдання на гойдалці
|
-
очищення людини;
-
сприяння росту рослин
|
Різдво, Великдень
|
|
Плавання,
купання
|
-
викликання дощу;
-
зміцнення здоров'я;
-
очищення людини
|
Великдень,
Івана Купала
|
|
Верхова їзда
|
- очищення людини
|
Юрія
|
|
Біг
|
- підвищення родючості землі
|
Різдво
|
Проведення
народних ігор за бажанням дітей
Вправа «Мені було…»
Заняття 27
Тема: Великодні ігри та забави
Мета: розширити, поглибити та уточнити знання дітей про звичаї
та обряди, народні ігри, символіку, пов’язану з великодніми яйцями; викликати в
учнів інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят; розвивати
пам'ять, аналітичне мислення, творчу уяву, виховувати шанобливе ставлення до
традицій українського народу; сприяти
покращенню психологічного клімату в групі, згуртувати вихованці в
гуртка.
Тип заняття: інтегроване
Наочність: ілюстрації,
таблиці, додатки.
Матеріали: олівці,
фломастери, кольоровий папір, клей ПВА.
Хід заняття
Привітання. Перевірити готовність учнів до заняття.
Вправа «Свято для
мене – це…»
Гра «Мікрофон». Які свята ви знаєте? Які символи відповідають святам?
Завдання: обрати народне свято і визначити його символ
|
Різдво
|
Яблуко
|
|
Маковій
|
Вінок
|
|
Паска
|
Мак
|
|
Івана Купала
|
Яйце
|
|
Трійця
|
Різдвяна зірка
|
|
Спаса
|
Гілка
|
Які дійства виконувались кожного дня неділі перед
Великоднем?
Понеділок –
білили в хатах; вівторок – прибирали, мастили підлогу; середа – прали і
прасували; четвер (чистий) – купалися до сходу сонця, вимітали подвір’я,
вичищали курники; п’ятниця (страсна) – пекли паски і садили капусту, субота –
готували великодні страви, фарбували та розписували яйця.
Повідомлення групи літераторів:
На високій
горі курочка знесла яйце. Воно було гарним, біленьким, раділо від того, що
з'явилося на світ. Яйце вирішило трохи помандрувати. Скотилося воно з гори та й
покотилося стежкою.
Зустріло
наше яєчко на своєму шляху село. У цьому селі жили добрі працелюбні люди. Вони
вирощували жито і пшеницю. Колись люди в цьому селі були там щасливі. Але
їхньому щастю позаздрив злий чаклун, який жив недалеко від села в темному
будинку. Він не любив усміхатися, ніколи не радів. Чаклун промовив закляття і
на село впала темрява. У садах почали сохнути дерева, на полях зав'яла пшениця.
Селяни почали хворіти, вони забули, що таке радість, усмішка.
Але якось до
села прийшов мандрівник – мудрець. Він вирішив допомогти людям. Мандрівник
заходив до кожної хати й дарував фарби – жовту,червону, блакитну і зелену. Коли
він дарував фарби, він казав: "Згадайте, якого кольору небо, цей колір
подарує вам здоров'я, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця – хороший
врожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи. Згадати усе це вам
допоможе те, з чого народжується життя."
Довгий час
селяни не могли зрозуміти, що їм допоможе. Вони зрозуміли, коли побачили, як з
яєчка вилупилося маленьке курча. Вони зібрали всі яєчка, пофарбували їх у
жовтий, червоний, зелений, блакитний кольори і почали співати. Небо стало
ясним, на полях піднялася пшениця, люди сміялися й раділи.
Вони
вирішили фарбувати яєчка кожної весни. A яєчко продовжило мандрувати, щоб
допомогти всім, хто цього потребує.
А як же до
нас прийшла писанка?
Легенда про писанку
Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року
пишеться. Доки пишуться писанки, світ
буде існувати, а коли цей звичай зникне, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться зі своїх
залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі
ланцюгами. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи
пишуться ще писанки і скільки їх написано. Коли писанок багато, то залізні пута
міцно стискають диявола і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше
зло. Отже, пишіть писанки!
Повідомлення групи дослідників(про розпис
писанки, значення символів)
Рефлексія «На занятті я…»
Заняття 13
Тема: Хрещені батьки
Мета: розкрити дітям таїнство обряду хрещення, ознайомити з
особливостями даного обряду в регіоні; виховувати пошану до хрещених батьків,
бажання берегти і примножувати моральні засади народних звичаїв та обрядів.
Обладнання: ватман, фломастери, стікери,
динамічна дошка
Хід заняття
Кого люди за людей мають, з тим і кумаються.
(народна творчість)
Вправа
«Очікування»
Мета: визначити сподівання
і очікування учасників щодо тренінгу.
Вступне
слово
Хрестини –
це свято, яке чимось нагадує день народження. Тільки хрещення називають днем
духовного народження. Наш народ має багаті традиції пов’язані з народженням
дитини. Обряди складалися з таких ритуалів та дій: вибір імені дитини,
відвідини породіллі, обряди прилучення дитини до хати, сім’ї, церковним
хрещенням, обід на честь новонародженого (родини христини) обряд першого по
стриження дитини.
Словникова
робота
Божен –
хрещений батько
Божена –
хрещена мати
Божатки –
хрещені батьки
Батьки
хрещені:
кликані –
обиралися звичайним порядком (прохані);
одкупні –
куми, яких брали на заміну кликаних у тому випадку, коли дитина тяжко й довго
хворіє;
стрічені
(здибані, куми дороги) – це перші
зустрічні люди, яких запрошували у куми; стрічені куми вважалися ріднішими за
кликаних. Одкупних же у народі шанували найбільше.
Індивідуальна
форма кумівства – одна пара кумів;
Колективна –
до трьох, п’яти і більше пар кумів
Крижма –
великий білий рушник, або відріз білої тканини.
Куми –
опікуни та покровителі похресників; рідні та обрані батьки називають одне
одного.
Названі
батьки, які здійснювали в стародавньому світі обряд хрещення дитини, називалися
божен і божата, відносно батьків дитини – кумами, а діти відносно божатів називалися божен і божена. Божат –
людина, яка при освячені дитини «побожилася», тобто склала клятву перед Богами,
що буде відповідальна за її виховання в рідній релігії. Про це знайдено запис в
одному стародавньому творі: «Родився увечері, а утрясь (вранці) божа забожив
його у купелі». Ім’я дитини промовляється в шапочку над свяченою водою.
Співаються обрядові пісні, наприклад:
Дай їм,
Боже, здоров’ячко
Моїм бо
жаткам прожити.
Мені, Бог, дай
здоров’я
Того віку
дочекати,
Як будуть ся
віддавати,
Щоб їм
віночка ізвити.
Повідомлення 1
На Україні ХІХ – початку ХХ ст. побутували дві
форми кумівства – індивідуальна і колективна. Перша, типова для більшої частини
України, передбачала одну пару кумів; для другої (побутувала переважно на
Правобережжі, особливо на Поділлі, у Карпатах) було характерно до трьох, п’яти
і більше пар. Серед кумів існувала певна ієрархічність – головними вважались
перші (старші) куми, а інші – молодшими. Осіб, які брали участь в обряді та
обіді на честь хресника, називали прикумами, підкумами. У куми запрошували
різних людей – від близьких родичів до осіб побічної кревності, а також сусідів
чи приятелів. Залежно від порядку обрання кумів серед них виділялися кликані,
одкупні та стрічені. Кликані (прохані) куми обиралися звичайним порядком:
батько новонародженого приходив до заздалегідь намічених людей і, віддаючи їм
хліб‑сіль, просив бути кумом чи кумою. Відмовлятися в народі не було прийнято.
Одкупних кумів брали на заміну кликаних у тому випадку, коли дитина тяжко й
довго хворіє, аби запобігти таким чином її смерті. Заміна відбувалася за певним
обрядом: новому кумові, в обмін на отримувані від нього гроші, через поріг або
вікно подавали хворе дитя. Його тут же вбирали у принесену кумом нову білизну.
Стрічені куми (стрітенні, здибані, куми з дороги) – це перші зустрічні
люди, яких запрошували у куми. Як правило, так робили в тих родинах, де часто
вмирали діти. Стрічені куми вважалися ріднішими за кликаних, одкупних же у народі
шанували найбільше.
Інсценізація
української народної казки, записаної на Наддніпрянщині «Хрещена мати Смерть»
Не давав бог
щастя батьківства подружній парі. Всі їхні діти народжувались мертвими. І от
батькові порадили зробити так: коли народиться дитина, треба вийти на вулицю і
запросити хрещеними батьками перших же людей, які трапляться на дорозі.
Чоловіка —
хрещеного батька, зустрів швидко, а от хрещена ніяк не з’являлася на дорозі. Та
через деякий час на дорозі з’явилася постать у білому та з косою за плечима.
Такої хрещеної для своєї новонародженої дитини чоловік, звичайно, не хотів.
Але, пам’ятаючи наказ, звернувся до смерті з проханням стати хрещеною матір’ю
для його щойно народженого сина. Незвичним було це прохання для смерті. Але
вона згодилася.
Як любила
смерть свого хрещеника! Якою любов’ю відповідав їй він! Хлопчик часто бігав в
гості до хрещеної матері, та жодного разу не бував в одній з кімнат, на дверях
якої завжди висів великий замок.
Одного дня
він прибіг до хрещеної, а її ніде не було. Та й кімната, вічно зачинена, була
відкрита. Хлопчик зайшов до неї і побачив таку картину: на підлозі стояло
багато палаючих свічок різної величини: високі, низькі, середньої висоти. А
поміж них походжала смерть, хрещена мати хлопчика.
— Хрещена,
що це? — здивовано зойкнув малий.
— Я так не
хотіла, щоб ти це побачив!
— А що це?
— Для кожної
людини, коли вона народжується, засвічується свічка,— говорила смерть. І
скільки свічка горить, скільки живе на світі людина.
— І моя тут
є свічка?
— Так. Ось
вона!
— Хрещена,
але ж свічка швидко може згоріти! І тоді що? Я помру! А я хочу жити!
— Дитино!
Якщо будеш жити по правді і совісті, не робитимеш зла – свічка горітиме
повільно, горітиме довго. А коли…
— Ні! Ні! Я
робитиму все, щоб моя свічка горіла довго-довго! Обіцяю тобі! Я буду жити і
творити добро! Дякую тобі, Хрещена мамо!
Є також
легенда про хрещениці Пресвятої Діви.
У одного
бідного чоловіка народилася донька; довго шукав і він просив, щоб узявся
хто-небудь охрестити його дитини; всі знали, що він бідний, і ніхто не
погоджувався. Тоді постала йому прекрасна дружина в чудовому вбранні, і сама
захотіла бути у нього кумою. Вона охрестила дівчинку і взяла її з собою. Минуло
багато років, дівчинка виросла і порозумнішала. Одного разу хрещена мати
зібралася в дорогу. «Ти можеш,- сказала вона хрещениці,- ходити по всьому дому;
не заходь тільки в ці три кімнати». Цікава дівчина порушила наказ, і заглянула
в одну заборонену кімнату, але тільки-но вона відчинила двері, як раптом
полетіла звідти зірка. Повернувшись додому, хрещена мати хотіла прогнати винну,
але дівчина так гірко плакала і так просила, що вона пом'якшилася та її
пробачила. Але й після того не витримала хрещениця випробування, і, заглянувши
в другу заборонену кімнату, бачила, як полетів звідти місяць; і цього разу їй
вдалося вимолити собі прощення. Нарешті зважилася вона відчинити двері і в
третю кімнату, і тільки відчинила, як вилетіло звідти сонце. Тоді хрещена мати
сказала їй: «Вибирай яке хочеш покарання: чи будеш ти німою, але зате гарніше
всіх жінок, або збережеш дар слова, але пострахом самою безобразною». Дівчина
вибрала перше.
Німа - вона
повинна була покинути свій щасливий притулок і шукати собі іншого притулку.
Довго йшла вона темним лісом, і коли настала ніч - влізла на дерево, біля якого
протікав джерело; сіла на його гілках і міцно заснула. На інший ранок рано
прийшла за водою служниця з королівського замку, і тільки хотіла почерпнути -
очам її представився прекрасний образ дівчини, що відбивалося в чистому
дзеркалі джерела. «Це я!» - подумала вона, кинула відро, вернулася додому і
сказала: «Я занадто гарна, щоб тягати воду!» Пішла інша служниця, і з нею
сталося те ж. Пішов сам королевич, бажаючи дізнатися, в чому справа. Він
побачив красуню, взяв її під палац і зробив своєю дружиною. Коли народилося у
них перше дитя, в той час невидимо з'явилася її хрещена: розрізала дитині
палець, вимазала матері його кров'ю рот і руки, а самої дитини взяла з собою.
Стара королева стала говорити своєму синові: «Дружина твоя відьма! Ти бачиш -
вона пожрала своє власне дитя», і наполягала, щоб її негайно передати спалення.
Але принц так сильно любив свою подругу, що не в силах був розлучитися з нею, і
тому простив її. Те ж саме сталося і з другим його дитям, і з третім. Що могла
зробити нещасна, обвинувачена у смерті своїх дітей? Вона була німа, і жодного
слова не могла вимовити в своє виправдання. Королевич засудив, нарешті, свою
дружину до страшної кари спалення, і ось повели її на багаття... в ту саму
хвилину з'явилася їй хрещена мати. «Я - Діва Марія,- сказала вона,- і як тобі
було тяжко втрачати своїх дітей, так мені було тяжко твій непослух, коли ти
випустила зірку, місяць і сонце. Але тепер ти вже досить покарана!» Тут вона
повернула своїй хрещениці і дар слова, і трьох дітей. З тих пір всі вони жили в
радості і щасті.
Повідомлення
2
Хто може
бути хрещеними батьками
Хрещений
батько повинен мати не менше 15 років, а хрещена мати – 13. Вважалося, що діти,
які не досягли цього віку, недостатньо ознайомлені з законами християнства і не
можуть бути відповідальними за віру похресника. Виступати в ролі хрещених
батьків заборонено монахам і монашкам, психічно хворим людям і батькам власних дітей. Хрещені батьки дитини
не повинні перебувати у шлюбі один з одним ні до проведення, ні після нього.
Відома у народі ще й така заборона: незаміжній дівчині не можна бути хрещеною
мамою для першої дівчинки в сім’ї, бо після цього у
хрещеної мами не складатиметься особисте життя і вона довго не зможе вийти
заміж.
Дуже важливе
правило: жінці у період місячних хрещеною мамою бути ні в якому разі не можна.
Бо дитина буде рости хворобливою, схильною до шкірних хвороб. Краще в такому
випадку попросити стати хрещеною мамою когось іншого.
Вправа «Сонце - місяць»
Мета
об’єднати гуртківців для виконання завдання.
Перша підгрупа
«Сонце» на ватмані записує обов’язки хрещених батьків, друга підгрупа «Місяць»
записує обов’язки похресників. Інформацію захищає кожна підгрупа.
Стати
хрещеною мамою – це не лише велика честь, а й значна відповідальність.
Обов’язком хрещених батьків є духовне виховання похресника, якомога більше часу
проводити з похресником, грати з ним у розвивальні ігри; допомогти дитині
знайти дорогу до храму. Коли в сім’ї немає рідних батьки хрещені батьки
сприяють трудовому вихованню дітей, беруть на себе не тільки моральні, а й
матеріально обов’язки. Похресники, в свою чергу, пошановують хрещених батьків,
відвідують їх, допомагають при потребі.
Повідомлення
3
Як
готуватися до обряду.
Одяг, у
якому йдуть на церемонію, повинен бути скромним, бажано, щоб хрещена мати була
у довгій спідниці і з покритою головою. Від хрещених батьків вимагається знання
основних молитов: «Отче Наш», «Символ Віри». За церковними правилами хрещена
мама купує одяг для дитини: сорочку і тоненьку шапочку з мереживом та стрічками
(для хлопчика з блакитними, для дівчинки – з рожевими) а також крижму, великий
білій рушник, обов’язково новий, чи відріз білої тканини, свічки, інколи для
символічної пожертви – білий хліб чи червоне вино. Святкову ворочку, за
звичаєм, зберігають усе життя як своєрідний оберіг. Рушник після обряду
хрещення не перуть, ним пізніше накривають дитину під час хвороби, для
полегшення її стану. Хрещений батько, як правило, купує хрестик і ланцюжок.
Інколи він також оплачує обряд хрещення, але це, звичайно, залежить від обставин
і домовленості з батьками дитини.
Вправа-діалог
Розповідь
дітей про символіку обряду
Повідомлення
4
За
традицією, прийнято дарувати на хрестини срібну ложечку, це називається
подарунком «на зубок». Тобто ви даруєте першу ложечку дитині, за допомогою якої
її згодом будуть годувати. На такій ложечці можна зробити гравіювання - ім’я
дитини чи християнську символіку. Доречним подарунком будуть також ікони,
духовна література.
Для дівчинки
хорошим подарунком на хрестини буде прикраса, яку дитина зможе носити, коли
виросте. Можна подарувати й велику м’яку іграшку. Досить часто батькам дитини
дарують на хрестини спеціальні подарункові набори дитячого одягу чи дитячу
постільну білизну.
Основними на
хрестинах, проте, є зовсім не подарунки, а усвідомлення глибокого змісту
таїнства хрещення, адже це духовне народження нової людини, що набагато
важливіше від народження фізичного.
Вправа
«Віншування хрещених батьків»
О, Діво
Маріє, в цей день у цю мить
Молитву
почуй, що від серця летить,
Зішли свою
ласку, багато дай сили
Рукам, що
мене до Христа підносили.
Стаю на
коліна і руки здіймаю,
Для хресної
мами здоров'я благаю,
Щоб завжди
щаслива й весела була,
Бо матінка
хресна на вік весь одна.
Давним-давно
відоме твердження,
Що якщо хто
народився, то завжди
На початку
ночі в день його народження
На небі
загоряється зірка.
Так нехай у
моєї хрещеної зірка не згасає
І в цей день
ще світліше горить,
Твій славний
шлях все яскравіше висвітлює,
І життя твоє
ніщо не затьмарить!
Не пам'ятаю,
як мене хрестили,
Але з
дитинства поруч ви зі мною!
Нас ангели
благословили -
Ви стали для
мене рідньою.
Тож бажаю у
день народження
Побільше
життєвих перемог,
Щоб бути в
гарному настрої,
Хай вбереже
вас Господь.
Я люблю вас
за відданість і щирість,
За теплі та
розрадливі слова.
Тож хай
Господь пошле Вам з неба милість,
Пречиста
Діва хай в житті допомога!
Від Бога
ласки Вам бажаю,
Здоров'я Вам
— на всі літа!
Хай сонце
Вам яскраво сяє,
І в серці
квітне доброта!
Тож сійте
зерна мудрі й вічні
І довго ще
провадьте нас,
Щоб я на
Вашому сторіччі
Отак вітала
щиро Вас!
Вправа «Незакінчене речення»
«Мені було цікаво…»,
«Я дізнався, що…»
Використана література:
1. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та
віруваннях. – К., фірма «Довір’я», 1993 р.
2. Короткі відомості про свята
православної церкви. – К., 1993 р.
3. Лозко Г. Українське
народознавство. – Харків. 2010 р.
4. Основи християнської етики.
5 клас. Навчальний підручник. – К., 2007 р.
5. Традиції та звичаї
українців. Упорядник Квасниця І., т. 1. – К., 2007 р.
6. Українська минувшина:
ілюстрований етнографічний довідник. – К.: Либідь. 1993р.
7. Українське народознавство
(за загальною редакцією доктора історичних наук С.П. Павлюка). – Л.: Фенікс.
1994 р.
8. Українське народознавство.
Г. Лозко. – Х.: Видавництво «Див». 2010 р.
9. Християнська етика. Сходинки
духовності. Навчальний посібник для 5 класу. – Дн-ськ., ВАТ «Дніпрокнига», 2007
р.
Немає коментарів:
Дописати коментар