Мета діяльності гуртка: 1.Розвивати творчі здібності учнів. 2.Виховувати повагу до історії Варвинщини. 3.Організація та діяльність «Музею освіти» та «Народознавчої світлиці» у Варвинській ЗОШ І-ІІІ ступенів. 4.Теоретично і практично ознайомити учнів з курсом  гуртка «Музейна справа». 5.Вивчення та дослідження історії Варви та району. 6.Здійснення пошуково-дослідницької діяльності по вивченню історії Варвинщини. 7.Участь у всеукраїнській - експедиції «Моя Батьківщина-Україна», зокрема у конкурсах - «З попелу забуття», «Історія міст і сіл» та «Славетні імена Варвинщини». 8.Виготовлення стендів для експозицій  «Музею освіти» Варвинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. 9.Підготовка та проведення  презентацій, які будуть висвітлювати діяльність гуртка та його вихованців. 10.Підготовка екскурсоводів та проведення екскурсій для учнів та гостей школи.11.Організація екскурсій в музеї міст Прилуки та Києва. 12.Організація та проведення краєзнавчої експедиції. 13.Здійснення музейними засобами навчання і виховання учнів із застосуванням різних формі методів позакласної роботи. 14.Формування в учнів патріотизму та загальнолюдських цінностей.

Рябушкін Віктор Анатолійович – керівник гуртка «Музейна справа"

Гурток «Музейтупенів з вересня 2012 року. Програма розрахована на 576 годин для учнів 12-16 років. Гурток  працює в історично-краєзнавчому напрямку.

Музей – це один із важливих засобів удосконалення процесу комплексного виховання учнів,розширення їх кругозору. Музеї-це джерела минулого рідного краю. Саме ці джерела формують навички,вміння та духовність підростаючого покоління. Актуальність програми полягає в тому,що в процесі діяльності гуртка в учнів формуються вміння власною пізнавальною  і творчою діяльністю створювати матеріальні та духовні цінності. В даному випадку відтворювати і бути складовою частиною історії Варвинщини.

Завдання гуртка полягають у формуванні таких компетентностей:

1.Пізнавальної-ознайомлення учнів  з теорією музейної справи, відомими та маловідомими сторінками історії Варвинщини,відомими краєзнавцями та варвинчанами.

2.Практичної-оволодіння навичками ведення робочої музейної документації , пошуково-дослідницької, науково-дослідницької і експозиційної діяльності.

3.Творчої-формування в учнів творчих здібностей – ведення робочої документації,написання дослідницьких робіт, участь у конкурсах,проведенні екскурсій,експедицій та створення експозицій для музею школи.

4.Соціальної-формування в учнів національної самосвідомості, дбайливого ставлення до духовних і матеріальних цінностей українського народу  та історії Варвинщини.

Позакласна робота в період навчання в школі має велике виховне  значення, це одна з складових частин діяльності викладача. Позакласна робота переслідує ті ж завдання, що і навчальний курс, тобто прилучає учнів до розуміння предмета, збагачує їх знання, розширює кругозір,сприяє зростанню інтересу до вивчення історії.

Проблема дослідження: Що і як сприяє формуванню пізнавальних умінь учнів у позашкільній діяльності.

Актуальність: дана  робота  дозволить вчителям та учням краще вивчати історію рідного краю.

Об'єкт дослідження: Формування пізнавальних умінь учнів у позакласній роботі.

Предмет дослідження: Формування компетентностей гуртківців «Музейної справи» як один з методів формування пізнавальних умінь учнів.

Мета даної статті: Розглянути процес формування пізнавальних умінь в гуртківців «Музейної справи».

Гіпотеза: Позакласна робота є невід'ємною частиною процесу формування пізнавальних умінь учнів.

Завдання  статті: Дослідження  форм позакласної роботи, як факторів формування пізнавальних умінь.

Оновлення системи освіти держави значною мірою пов’язане з розробкою та впровадженням у педагогічну практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та творчої активності.

Пошукові, науково-дослідницькі та експериментальні освітні проекти, у яких беруть участь учні старших класів основної школи та вихованці позашкільних навчальних закладів, – надійний спосіб пізнання кожним учнем своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей, формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності, а досить часто – і професійного самовизначення.

Дослідницька діяльність учнівської молоді стала об’єктом вивчення вітчизняних і зарубіжних вчених – В.Алфімова, О.Губенка, Л.Ковбасенко, О.Микитюка, В.Моляка, І.Нікітіної, В.Паламарчук, О.Савенкова, А.Сологуба, Ю.Тамберга та інших. Названі автори аналізують науково-дослідницькі вміння особистості, моделюють педагогічні умови їх формування, модернізують традиційні форми та методи дослідницької роботи, пропонують власні навчальні програми дослідницької діяльності. Вивченням діяльності позашкільних навчальних закладів у формуванні творчої особистості, розвитку її творчої активності займаються В.Вербицький, Л.Ковбасенко, В.Мачуський, Г.Пустовіт, А.Сиротенко, Т.Сущенко. Ученими розроблено методологічну основу позашкільної освіти, запропоновано технології розвитку творчих здібностей вихованців позашкільних навчальних закладів, актуальну тематику навчальних курсів. Однак проблема розвитку творчої активності вихованців позашкільних навчальних закладів у процесі пошукової та науково-дослідницької діяльності висвітлена недостатньо, потребує деталізації та подальшого вивчення.

Творча активність – особистісне утворення динамічного характеру, що є комплексом інтелектуальних, емоційних, характерологічних властивостей, які дозволяють особистості продуктивно використовувати творчість у будь-якій діяльності. Розвиток творчої активності – процес прогресивних змін у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей та інтелекту на основі пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого здобуття знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки. [3, с.96]

В процесі систематичного залучення вихованців гуртків,  позашкільних навчальних закладів до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності відбувається розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності, а саме:

- домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у розвитку та життєдіяльності;

- відбувається розвиток творчих рис характеру (цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, організованості, працелюбності);

- відбувається розвиток творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, творчої уяви, фантазії, інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти творчі проекти;

- формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення;

- триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності – бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати. [10, с.21]

Одним із головних завдань позашкільної освіти,визначених Законом України « Про позашкільну освіту», є створення умов для творчого,інтелектуального,

духовного та фізичного розвитку дитини. Учні після уроків приходять втомлені,роздратовані емоційні,і моє завдання полягає в тому,щоб відволікти їх від цього багажу,зацікавити чимось незвичайним ,адже шкільний «Музей освіти» нараховує 505 світлин і 82 експонати. Вони мають свою неповторну історію, яка розповідає про минуле. Шкільний музей – важлива форма додаткової освіти, яка в межах школи розвиває співтворчість, активність, самостійну діяльність у процесі збору, дослідження, обробки і оформлення джерел з історії рідного краю. Саме ці джерела формують думки, навички, і духовність підростаючого покоління.[9, с.141]

 В процесі діяльності гуртка учні зможуть власною пізнавальною і творчою діяльністю створювати матеріальні, духовні цінності з історії селища Варва і нашої школи зокрема. Учні стають активними помічниками для вирішення завдань, які вказані у навчальній програмі діяльності гуртка. В основі діяльності гуртка «Музейна справа» покладено краєзнавство. Виховання інтересу до історії  Варвинщини, через збір, оформлення та експонування зібраних матеріалів формує в учнів почуття відповідальності, гордості за результати своєї праці. Ці чинники є найважливішими для формування в учнів пізнавальних та творчих компетентностей. Саме тому моє проблемне має назву: «Розвиток в учнів пізнавальної активності через вивчення минулого в позашкільній діяльності». Для вирішення цього питання протягом двох років на заняттях гуртка застосовую різні форми і методи педагогічних технологій. Педагогічні технології – це комплекс методів,прийомів,способів педагогічних дій,які направлені для одержання прогнозованих результатів програми курсу «Музейна справа». Одним із перших методів роботи є  пояснювально – ілюстративний у вигляді бесід. Особливо цей метод важливий при  вивченні теоретичних тем - «Музеї», «Допоміжні історичні дисципліни». Саме ці теми повинні розвивати пізнавальні інтереси учнів і зацікавити їх заняттями. Діти завжди з цікавістю розглядають наживо колекції марок,монет і паперових грошей. Вони порівнюють сучасні і минулі грошові одиниці і можуть робити перші не складні висновки,показують аверс,реверс і гурт монети. Намагаються описати паперові гроші,а це вже перші практичні навички. При проведенні занять з історії Варвинської школи обов’язково потрібно  звертатися до світлин і оригіналів документів,які розповідають про минуле навчального закладу. Вони формують в учнів пізнавальні інтереси,які дають змогу їм порівняти освіту минулого і сьогодення,зробити висновки на предмет: «Коли було вчитися легше,тоді чи сьогодні?».І саме головне розказати про свої міркування однокласникам чи рідним. Під час підготовки і проведення екскурсій у «Народознавчій світлиці» школи словесно – ілюстративний  метод дуже важливий  при характеристиці  експонатів побуту чи господарства.[10, c.10]

 Отже,словесно – ілюстративний метод відіграє важливу роль у формуванні пізнавальних компетентностей гуртківців.

Наступний метод,який активізує пізнавальні та практичні навички учнів під час занять гуртка  – кінопоказ та демонстрація експонатів. Під час розгляду тем «Музеї» та «Музеєзнавство» учні переглядали документальні фільми «Музеї світу». Під час занять з екскурсоводами,дівчата набувають практичних навичок правильного показу експонатів під час екскурсії. Звичайно,учні з об’єктивних причин не можуть постійно відвідувати музеї у великих містах,тому метод кінопоказу змінює реальну картину педагогічною технологією у роботі з вихованцями «Музейної справи». Ці методи є найважливішими у формуванні пізнавальних,практичних,творчих і соціальних компетентностей. Краєзнавча робота не має права на існування,якщо не проводиться дослідницька робота. Цю форму роботи я застосовую у 7 темах з 14 навчальної програми гуртка. Дослідницька форма роботи у свою чергу поділяється на такі види:

Робота з історичними джерелами

Цей вид діяльності формує практичні навички учнів – працювати з краєзнавчою літературою,знаходити статті і робити їх виписку з періодичних видань,які містять інформацію про історію Варви та школи. Ця робота  допомагає порівнювати сучасне та минуле, та правильно працювати з доступною краєзнавчою літературою. Цей вид діяльності є головним. Тому що без його результатів не можливі  інші практичні методи :        

-          Збір і систематизація зібраних матеріалів

-          Створення музейних експозицій

-          Проекти і презентації

Ну і як наслідок не можливість проведення екскурсій. Протягом ІІ семестру 2012-2013 навчального року учні опрацювали  підшивки місцевої газети «Радянське життя» за період з 1944 по1985 роки. Перед групами ( група хлопців в 7 класу і група дівчат 8 клас) було поставлене конкретне завдання – знайти статті , які розповідали  про діяльність  Варвинської  школи. Хлопці розшукували (записували рік і номер газети ) статті про життя учнів, а дівчата статті,які розповідали  про вчителів Варвинської  ЗОШ. Результатом цієї роботи стали 2 експозиції «Про нас писали» і «Туристичний клуб Бригантина». Учні зібрали понад 100 статей за вказаний вище період.

Другим видом  пошуково  – дослідницької роботи є збір і систематизація історичних матеріалів . Систематизувати зібраний матеріал можна за темою дослідження  або подіями, видатними особистостями, роками. Джерелом інформації по темам дослідження гуртківців виступає краєзнавча література , місцева періодика, фотографія та експонати. При написанні конкурсних робіт «Варва в 1941-1943 роках» та «Друга світова війна 1939 – 1945 років у спогадах ветеранів – варвинчан»  учні систематизували зібраний матеріал за подіями, під час дослідження теми «Історичні імена на карті Варви» зібраний матеріал за видатними особистостями. Також протягом 2013-2014 років учнями були створені каталоги – «Краєзнавчої літератури» та «Варвинчани – учасники Другої світової війни». Одним із дієвих способів формування практичних навичок у процесі занять з курсу «Музейна справа» є створення музейних експозицій. Такі заняття потребують значної підготовки. Для початку вчителю потрібно розробити  основні етапи по підготовці експозиції – її назву джерела інформації і спосіб оформлення. Оформлення та експонування зібраних матеріалів формує в учнів почуття відповідальності, гордості за результат своєї роботи. Протягом  2013 року учні гуртка створили  такі експозиції : «Про нас писали», «Туристичний клуб Бригантина», «Крок в безсмертя», «Історичні імена на карті Варви». В 2014 – 2015 роках створили експозиції  «Топоніми Варви», «Славетні імена Варвинщини»,  «Економічний та культурний розвиток Варви», «Іван Якович Кондратець».

 Без експозицій в музеї неможливо така форма групової роботи з дітьми, як екскурсія. Екскурсія-це наочний продуманий процес пізнання навколишнього світу за допомогою показу і розповіді про об’єкти. Екскурсії,     які проводять учасники  «Музейної справи» за змістом є тематичними, тому що розповідають про історію Варвинської школи,видатних людей нашого селища та звичаї і традиції варвинчан у минулому.

   Екскурсія здійснює два важливих педагогічних прийоми-дидактичний – учні формують у собі пізнавальні і практичні навички, і виховний – формування дієвого інтересу до історії через вивчення історії рідного краю. З кожним разом учні вдосконалюють свої практичні навички під час проведення екскурсії. Розвиваються водночас мовні пантонімічні, артистичні методи. Тут учні гуртка на практиці застосовують  інтерактивний метод навчання - метод «Навчаючи вчусь», доносять до учасників екскурсії певну пізнавальну інформацію про історію Варвинської школи,цікаві факти з життя вчителів і окремих учнів, і вдосконалюють свої пізнавальні і практичні компетентності. Тобто одні учні здобувають, ще й наочні знання  у вигляді експозицій, предметів,фотографій, а екскурсоводи покращують свої практичні навички-показ, демонстрація, розповідь. [11, с.54]

 Протягом 2012-2015  років гуртківці провели 15 екскурсій – «До 75 річчя Варвинської ЗОШ» для учнів 1- 7 класів, для директорів шкіл Варвинського району і нетрадиційні екскурсіі у віршованій формі із застосуванням презентацій про досягнення гуртка на тему: «Стежки історії рідної школи  - ми  незабудемо ніколи», «Два роки проходим життєві уроки – ми творим історії впевнені кроки», «Україна – мужності країна». Такі заняття допомагають згуртувати колектив учнів для досягнення  конкретної мети, розкривають нові творчі навички учнів – формують і розвивають пізнавальні і творчі компетентності. Діти повірили у свої можливості,вони змогли зробити те,чого раніше боялися  - донести до слухачів вірш ,або проспівати пісню. І головне, гуртківці відчули результати  своєї праці, і побачили, що присутнім така екскурсія сподобалася. В 2013-2014 навчальному році ми провели  дві такі нетрадиційні екскурсії в лютому 2014 році, в «Народознавчій світлиці» - «Звичаї і традиції українців на сучасний манер» і екскурсія в «Музеї освіти» на тему: «Два роки  проходим  життєві уроки – ми творим історії впевнені кроки». В листопаді 2014 року була проведена екскурсія «Україна – мужності країна», яка розповіла присутнім про вчителів Варвинської ЗОШ – учасників військових дій у ХХ столітті. У лютому 2015 року на базі нашої школи проходив семінар керівників музеїв. Для гостей гуртківці представили віршовану екскурсію на тему: «Походження прізвищ Варви».

Другим нетрадиційним методом навчання,який я застосовую на заняттях гуртка  - це метод проектів, або проектна діяльність. Сьогодні в час інформаційних технологій відбувається модернізація навчального процесу, який чітко вимагає від нас результату. Проект у перекладі з латині означає  «кинути вперед», або «самостійний пошук шляху». Метод проектів узагальнює всі методи і форми роботи у гуртку  з учнями. Сутність   проекту можна визначити, як 5 «П»: Проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Девіз проектної діяльності гуртка  «Музейна справа має назву - «Знайти проблему і вирішити її». Ми ставимо перед собою конкретні цілі,які можемо досягти. Цей метод як найкраще розвиває пізнавальні і практичні навички  вихованців.[12, с.8]

 Тут вони  можуть здійснити екскурсію,опрацювати старі газети  і фотографії,застосувати вміння роботи на комп’ютері і цифрових носіях, що не завжди зробиш на звичайному уроці. Ну  і звичайно вони зможуть   проявити повну самостійність, особливо під час підготовки  комп’ютерної  презентації .

Щоб створити певний проект ми чітко дотримуємося всіх його етапів виконання: 1.Постановка проблеми – як правило гуртківці розділяються на дві групи - хлопці 6-8 класів і дівчата 9,11 класів. В історії Варви є чимало цікавих тем, які вивчені,відомі і невідомі варвинчанам. Серед них слід виділити такі:

-          Вчителі та вчительські династії

-          Історія окремої родини

-          Походження назв сіл, річок ,вулиць, прізвищ Варвинського району

-          Варва в роки ІІ світової війни

-          Історія Варвинської школи у 18-19 столітті

-          Відомі варвинчани

Тобто, як ми бачимо проблемних питань в історії Варви вистачає . Третій етап в у створенні проекту найголовніший – це збір і систематизація зібраних матеріалів. Крім вище описаних видів систематизації  під час підготовки проектів я застосовую такий нетрадиційний метод дослідницької роботи, як одноденна екскурсія, або виїзна екскурсія з метою вивчення місцевості, де можна зробити фотознімки і відпочити. Такі екскурсії були проведені у  червні 2013 року на річку Удай і в листопаді в  урочище Галетина. Також  учням були дані індивідуальні завдання – зробити загальні фотознімки своєї вулиці, району. Дізнатися у батьків,дідусів  чи бабусь походження назв частин селища – Сага,Руда,Удай, Зарічка. Зібрані матеріали будуть використані для створення проекту «Топоніми Варвинщини». Наступним етапом роботи є підготовка презентації. На електронних носіях учні приносять свої матеріали – тексти і фотографії. На заняттях ми вибираємо основні тези і  фотографії,які необхідні для складання презентації. Під час роботи над проектом «Історичні імена на карті Варви» група хлопців працювала над  питанням: «Життя та діяльність Бодянського». Група дівчат висвітлювала питання про життя та діяльність Онопрійка. Далі,коли вибрані основні тези і фотографії, над створенням комп’ютерної презентації працюють 2-3 учня. За результатами діяльності проекти «Музейної справи» поділяються на інформаційні ( «Гурток музейна справа»,буклет «Музей освіти Варвинської ЗОШ») та дослідницькі ( «Історичні імена на карті Варви», «Варва у 1941 – 1943 роках», «Друга світова війна 1939 -1945 років у спогадах ветеранів – варвинчан»). За кількістю учасників наші проекти групові,тому що завжди потрібно обробляти і вивчати великий об’єм інформації. За часом написання в основному проекти довготривалі. Підготовка конкурсних робіт,виготовлення експозицій,буклетів і проектів завжди говорять про результати роботи гуртка.

Важливу роль у формуванні в учнів уявлень про навколишній світ відіграє наочність. Наочність на заняттях краєзнавчих гуртків активізує пам’ять,увагу і мислення учнів. Те, що учень побачив у музеї він запам’ятає значно краще,ніж те,що почує. Наочне навчання – це навчання,при якому уявлення і поняття формуються на основі побаченого предмета або його зображення. Наочність базується на показі конкретних предметів,процесів і явищ. Наочність створює і підтверджує минуле в уявленнях учнів через фотографії і предмети минулих часів.[13, с.94]

 Щоб сформувати в учнів гуртка цілісне уявлення про минуле людства,українців і варвинчан зокрема, я застосовую такі види  наочності:

1.Образотворча (ілюстративна) наочність – це фотографії,фотокопії та оригінали різних документів,які розміщені в експозиціях «Музею освіти». Я їх застосовую на заняттях з історії Варвинської школи,коли вивчаємо біографії відомих варвинчан. Наш музей нараховує 505 фотографій і 40 фотокопій та оригіналів документів. Завдяки їм учні можуть сформувати уявлення і висловити власну думку про побачене,порівняти життя минуле із сьогоденням. Завдяки фотографіям я завжди обираю екскурсоводів. Всім учням гуртка, а це 16 учнів, я задав 2 питання:

1.Що ви бачите на фотографії? (групова фотографія вчителів нашої школи за 1924 рік)

2.Що ви можете пояснити на цьому знімку?

Хто більш змістовніше і цікавіше відповів на запитання,того я зарахував у групу екскурсоводів – 5 дівчат і один хлопець. Без фотографій дуже складно сьогодні уявити будь – яку конкурсну роботу та мультимедійну презентацію. При вивченні тем «Історія Варвинщини», «Славетні імена Варвинщини» я використовую ювілейні календарі «Варин – Варва 1079 – 2009», «Храми Варвинщини», «Тарас Шевченко»,автором яких є відомий варвинський краєзнавець Домме Євгеній Вікторович.[ 14]

2.Предметна наочність – це речові пам’ятки минулого до яких відносяться предмети побуту,картини,колекції,макети стародавніх предметів. При розгляді теми «Допоміжні історичні дисципліни»,я завжди використовую власні колекції монет,паперових грошей та марок,які допомагають учням краще розуміти минуле,порівняти,які гроші були тоді і сьогодні. Мої старання були недаремними,протягом літа один із учнів гуртка,Олексієнко Вадим, почав робити свої перші кроки у колекціонуванні монет. В «Народознавчій світлиці» школи експонуються понад 110 предметів побуту – глечики,прядка,скрині,господарський реманент,вишиті рушники та одяг,які я обов’язково буду використовувати при вивченні теми «Варва у ХІХ – ХХ століттях». Ця наочність сформує в учнів пізнавальні компетентності про повсякденне життя та побут варвинчан у минулому.

3.Іноваційна наочність – використання на заняттях комп’ютера  з метою застосування мультимедійних програм «Power point» та «Рublisher» та всесвітньої мережі Інтернет для використання сайтів в роботі гуртка. Мультимедійні програми необхідні для створення презентацій та буклетів. Всесвітня мережа Інтернет дає нам можливість здійснювати віртуальні екскурсії музеями світу та України.[ 15, с 12]

 При вивченні тем «Музеї» та «Музеєзнавство» здійснили віртуальні (он-лайн) екскурсії такими музеями:

- Івана Котляревського в Полтаві

-Кочубея у Батурині

-Історії Острозької академії

-Дубенського замку

-Скла у Львові

- Прадавня  - Аррата Україна села Трипілля

З блогу краєзнавця Домме Є.В. ми постійно дізнаємося про невідомі сторінки з історії рідного краю і використовую цей дослідницький матеріал при вивченні тем з історії Варвинщини . Завдяки сайту tfile.me.при вивченні занять «Музеї світу» були переглянуті і обговорені документальні фільми : «Музей Лувр», «Музей мадам Тюссо», «Музеї  Санкт – Петербургу». Мультимедійні презентації створені гуртківцями будуть використані для формування пізнавальних інтересів майбутніх учасників гуртка, в плані мотивації занять у гуртку.

В будь – якій діяльності існують проблеми, які потребують поступового рішення. Моя самоосвітня проблема має назву: «Вдосконалення форм і методів пошуково – дослідницької роботи». Для вирішення цієї проблеми я вивчаю досвід роботи керівника туристично – краєзнавчого клубу «Ніка» Варвинського районного Будинку школярів Прими Олега Леонідовича.

Олег Леонідович з своїми вихованцями протягом 2010-2013 років здійснив туристичні подорожі в гори Криму та Карпат,велосипедні подорожі Чернігівською,Полтавською та Київською областями. Учасники туристичного клубу «Ніка» взяли участь у міжнародних зльотах юних туристів-краєзнавців «Пошук 232», які проходили у Воронежі та Новосибірську. Також мене зацікавив досвід роботи методиста Будинку дитячої творчості Подільського району міста Києва - Немежанської Олени. Слід виділити її два проекти - «Батьківська педагогіка» і «Дитинство обпалене війною». У 2013 та 2014 роках гуртківці «Музейної справи» ставали переможцями історико - краєзнавчого конкурсу «Священна пам’ять війни».

Буде завжди про Варву слава, поки живе «Музейна справа», адже історія не закінчується ніколи.

Список використаної літератури

1.Закон України "Про позашкільну освіту" // Позашкільна освіта в Україні  – К.: НЕНЦ, 2002. – С. 3-32.

2. Алфімов В.М. Развиток розумових і творчих здібностей старшокласників // Обдарована дитина. – 2003. – № 5. – С. 30-41.

3. Гаврилюк В.Ю. Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Збірник наукових праць. – Вип. 8. – Кн. 1. – К., 2005. – С.95-100.    

4.Ковбасенко Л.І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу // Шкільний світ. – 2003. - № 22-24. – С.2-6.

5.Колінець Г.Г. Формування дослідницьких здібностей у старшокласників // Обдарована дитина. – 1999. – № 5.

6.Концепція позашкільної освіти та виховання // Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 192-203. – С. 196-197.

7.Микитюк О.М., Соловйов В.О., Васильєва С.О. Наукові дослідження школярів: Навчально-методичний посібник / Під ред. І.Ф.Прокопенка. – Харків: ХДПУ ім. Г.Сковороди, 2003. – 80 с.

8.Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / Укладачі Ю.О.Туранов, В.І.Уруський. – Тернопіль: АСТОН, 2001. – 140 с.

9.Кобаль В.І. Методика розвитку пізнавальних інтересів учнів при вивчені історії України засобами краєзнавства – Мукачево, 2014.-229 с.

10.Бенедюк В.В. Організація краєзнавчої роботи у школі-Київ,1999.-24 с.

11.Биковська О.В.Сучасні форми та методи роботи в позашкільних закладах: збірник наукових праць, випуск 51-Запоріжжя,2008.- с.52-57

12.Пометун О.І.Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті// Історія у школах України. – 2007.-№6. – с.6-12

13. Келембет Л. А. Моделювання інноваційного розвитку позашкільного навчального закладу//Обрії.-2010.-№2.-с.93-95

14. Блог Домме Є. В.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://babichev-domme.blogspot.nl

15. Липецький О. П. Навчальні проекти та розвиток творчих здібностей//Позашкілля.-2009.-№4-с. 8-14